ввід

(уві́д), вво́ду, ч.

1) Те саме, що введення.

••

Ввід у володі́ння юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом.

2) тех.Спеціальний канал для проведення куди-небудь всередину електричних, телефонних дротів, різних труб і т. ін.